Ще у 2019 році позивачка звернулась до суду з позовом до нашої Клієнтки про визнання недійсним її права власності на житловий будинок і стягнення грошової компенсації у сумі понад 400 тис. грн.
Сторона позивача намагалась довести, що у 2001 році виконавчий комітет органу місцевого самоврядування протиправно видав свідоцтво про право власності на будинок нашій Довірительці. Враховуючи, що він надалі був проданий, в кінцевій вимозі якраз і йшла мова про стягнення грошової компенсації.
Такі доводи наші опоненти обґрунтовували тим, що ми не могли набути у власність спірний будинок, оскільки його начебто у порядку спадкування – шляхом вступу у фактичне володіння спадщиною, отримала позивачка. Окрім того, такий будинок начебто був колгоспним двором, а наша Клієнтка не могла рахуватись його членом через те, що станом на 1991 рік мала лише 8 років. Також мова йшла і про повну перебудову членами сім’ї позивачки і створення у такий спосіб нового об’єкта.
Попри складність та тривалий судовий розгляд (майже 5 років), суд першої інстанції у задоволенні даного позову відмовив.
Нещодавно Івано-Франківським апеляційним судом без задоволення залишено і апеляційну скаргу представника позивачки.
Таким чином, захищено право власності та попереджено стягнення значної суми коштів з нашої Довірительки.
